«Заземлите устройство»- воззвание нужное;
Пренебречь им – себя самого наказать.
Потому – то все люди законопослушные
С электричеством «спорить» совсем не хотят.
В твердь земную вбивают штыри арматурные,
Медный прут, уголок … Ведь иначе нельзя!
Бойлер, чайник и прочие «слуги культурные»
«Просят» нашей защиты, не правда ль, друзья.
Всё для них, дорогих до поры и до времени.
Отношения с близкими, время, покой
Мы теряем и строим душе заземление,
А на вечные ценности машем рукой.
Только вдруг … карантин- не стихии небесные
(Не вулканы, цунами иль прочий кошмар).
Стыдно даже сказать «обстоятельства тесные»,
Но застыли в смятении молод и стар.
Не наследует тленное наше нетления.
Нам Господь подарил очищения год.
-Уберите скорее души заземление.
Те, кто понял, что ждет нас желанный Исход
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
